У Жашкові відбувся особливий турнір, що об’єднав не лише футбольних ентузіастів, а й тих, хто зберігає пам’ять про воїна, друга, сина й побратима — Євгенія Рубашевського, знаного серед своїх як Рубен. Захід, що пройшов на центральному стадіоні міста, присвятили його дню народження і назвали на його честь — Кубок Рубена.
Про цю подію стало відомо з офіційної сторінки Жашківської територіальної громади у Facebook, звідки й було отримано детальну інформацію для висвітлення.
Євгеній Рубашевський, старший солдат окремої президентської бригади імені Богдана Хмельницького, віддав своє життя за свободу України. Добровольцем він пішов на фронт ще у березні 2022 року, й уже через кілька днів після мобілізації опинився в Києві, у бойовому підрозділі. Пройшов шлях від піхотинця до навідника протитанкового взводу. Воював під Соледаром, а після ротації — біля Макіївки. За мужність та зразкове виконання бойових завдань був нагороджений відзнакою «Золотий хрест».
У мирному житті Євгеній любив спорт, мав чимало друзів і вмів єднати людей довкола себе. Саме вони разом з родиною стали ініціаторами заснування турніру на його честь. Ідею підтримали бойові побратими, молодь, ветерани, представники влади, а головне — вся громада.
Перед початком матчів відбулася хвилина мовчання. Зі словами вдячності та болю до присутніх звернулися міський голова Ігор Цибровський та побратим Рубена — військовослужбовець із позивним «Корпус». Згадували Євгенія як людину, що заряджала позитивом і була опорою для інших. Мама Героя — Вікторія Віталіївна — приймала подяки, які водночас були й вибаченнями за ціну, яку довелося заплатити за нашу незалежність.
У турнірі взяли участь три команди: ветерани Жашкова, молодь Жашкова та збірна команда села Бузівка. У спортивному суперництві не було місця ворожнечі — лише підтримка, вдячність і спільна пам’ять. За підсумками ігор перше місце посіла команда Бузівки, але Кубок Рубена вона вирішила передати не собі, а матері Героя.
Символічним завершенням дня стало передання українського прапора з побажаннями учасників — його «Корпус» забрав із собою на передову. Пам’ять про Рубена поїхала туди, де сьогодні борються його побратими.
Цей турнір став більше, ніж просто спортивним змаганням. Він перетворився на живу пам’ять, на місто подяки, яке об’єднує родину, друзів, громаду й Україну довкола одного імені — Євгенія Рубашевського.
